Безбар’єрність часто сприймають як щось абстрактне: термін із презентацій, пункт у стратегіях, розділ у звітах.
Але для тисяч українців вона починається дуже просто — з неможливості проїхати кілька метрів.
Бордюр, сходи, двері, плитка.
Те, що більшість не помічає, для інших стає межею.
Саме з цього — з щоденних, майже непомітних обмежень і починається справжня розмова про безбар’єрність.
Особиста історія з якої все почалося.
Для Артема Гончаренка ця тема не просто професійна зацікавленість. Вона набагато ближча і болючіша, бо йдеться про батька.
Вадим Гончаренко, ветеран війни, позивний «Кінолог».
Після поранення не зміг стати на ноги. Тепер Вадим пересувається на кріслі колісному і має інвалідність І групи. Після фронту він повернувся до цивільного життя, втім виявилося, що простір, який раніше був звичним і комфортним, більше не такий.
Перші місяці після поранення показали: держава, місто, сервіси існують ніби у паралельному вимірі. У вимірі де заплющують очі, щоб не бачити проблем з якими щодня стикаються люди з інвалідністю.
Коли у кожній дрібниці ніби читається: «Ми не розраховували, що ти тут будеш»
На перший погляд бар’єри не виглядають катастрофічно, але для когось вони можуть стати серйозною проблемою. Це наприклад
- сходи без альтернативи;
- пандус із небезпечним ухилом;
- бордюр у кілька сантиметрів;
- тактильна плитка, що блокує колеса;
- вузькі двері та відсутність ліфта
Кожен із цих елементів окремо здається незначним, але
вони формують відчуття: “твої потреби і твій комфорт тут не враховані”.
Саме цей досвід змусив Артема і його команду шукати не співчуття, а рішення.
Метод «тестувань і помилок»
За рік після поранення Вадим «Кінолог» почав працювати з іншими ветеранами, які повертаються з фронту з інвалідністю. Він тренує, підтримує, ділиться досвідом.
Але цей досвід здобувається методом тестувань і помилок — буквально на власному тілі.
Кожен неправильно спроєктований елемент означає:
- падіння;
- додаткову травму;
- біль;
- ризик ускладнень.
І саме тут стає очевидно, що безбар’єрність не може формуватися через страждання людей.
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності: що ми зробили на практиці
Саме з цього розуміння і народився Всеукраїнський тиждень безбар’єрності, що відбувся у травні 2026 року.
Його ключова відмінність — фокус не на гаслах, а на конкретних діях.
До ініціативи приєдналися провідні університети та інституції України:
- Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА);
- НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»;
- Тернопільський НТУ імені Івана Пулюя;
- НУБіП, НУФВСУ, Дрогобицький національний педагогічний університет;
- Київська міська служба зайнятості;
- Інститут ветеранів КНУБА;
- Ветеранський Кластер України;
- Агенція відбудови України;
- бізнес‑партнери та громадські організації.
Це була міжсекторальна робота. Освіта, держава, громади й бізнес говорили однією мовою.
Освіта і права людини
У межах тижня стартувало навчання «Права людей з інвалідністю» (12 травня – 12 червня 2026 року).
Мета — не формальна обізнаність, а зміна мислення. Акцентувалися на тому як ухвалювати рішення без дискримінації; як не створювати бар’єри на рівні процедур; як говорити і діяти коректно.
Практика: оцінка доступності простору
26 травня 2026 року в мікрорайоні Теремки‑2 доступність прибудинкових територій оцінювали на практиці.
Учасники разом з людьми на кріслах колісних пройшли реальні маршрути і побачили та відчули де середовище небезпечне;
де «формальна доступність» не працює, а де рішення потрібно ухвалювати негайно і змінювати ситуацію.
Разом із групою компаній Mlyn та архітектурним бюро Shaw були напрацьовані передпроєктні рішення для КНУБА та НУФВСУ.
Smart City і цифрові рішення
Окремий блок був присвячений Smart City.
Йшлося не про технології заради технологій, а про доступність сервісів, навігацію, транспорт, інтеграцію цифрових рішень у реальне життя.
Головний меседж був простим: розумне місто без безбар’єрності це про зручність для “обраних”.
ЦНАПи Києва: сервіс, комунікація, AI
Також відбувся одноденний тренінг для співробітників ЦНАПів Києва. На ньому говорили про роботу з ветеранами та людьми з інвалідністю, кризові комунікації та як використовувати AI‑інструменти у сервісній роботі.
А ще чітко окреслили два наступні напрями: безпека та домедична допомога.
Навчання, які рятують життя
Практичні тренінги з домедичної допомоги та дій при епілептичних нападах, які провів невролог Денис Бойчук, стали логічним продовженням теми безбар’єрності. Бо доступність — це не лише про простір.
Це про готовність людей діяти і знання як це зробити правильно, коли виникає критична ситуація.
Безбар’єрність — не подія, а процес
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності показав головне:
в Україні вже є експертиза, досвід і партнерства. Але безбар’єрність це не обговорення раз на рік. Вона формується щодня — рішеннями конкретних людей.
Історія Вадима Гончаренка — не виняток. Це попередження і водночас орієнтир. Після війни таких історій стане більше.
І саме зараз, від нас залежить чи доведеться цим людям долати бар’єри методом тестувань і болю.
Подумайте, який бар’єр у вашій роботі чи просторі ви можете прибрати вже сьогодні.
Безбар’єрність — це не про рішення “для них”. Це про гідність, безпеку і майбутнє всієї країни.
Щоб дізнатися як українці оцінюють рівень безбар’єрності, було проведено всеукраїнське соціологічне дослідження.
Міністерство розвитку громад та територій поділилось його результатами. З’ясувалось, що найбільше люди задоволені безбар’єрністю в магазинах та пошті. А от спортивні та культурні об’єкти потрапили поки в розряд аутсайдерів – у них найгірша ситуація з безбар’єрністю. Тому саме цим сферам тепер буде приділено підвищену увагу, щоб вони теж стали доступними і комфортними для всіх.
Інститут ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА та Ветеранський Кластер України продовжують працювати для того, щоб безбар’єрність стала звичною нормою і кожен в Україні відчував що він тут не зайвий.
Нагадуємо: продовжується вступ для ветеранів та їх сімей.
Освіта для ветеранів, захисників та їх дітей — в університетах України!
Вже час готувати документа та обирати майбутні спеціальності
Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» КНУБА відкриває можливості для:
Безоплатне навчання* за понад 50 спеціальностями та >100 освітніх програм
Перенавчання, курси, друга вища, магістратура та аспірантура
Психологічна підтримка та реабілітація
Участь у проєктах з відновлення України
Партнерські програми з роботодавцями (Axor, Barks, Google, Microsoft, Cisco та ін.)
Формати навчання: денна, заочна, онлайн, дистанційна
Працюємо з громадами по всій Україні.
Індивідуальний супровід від вступу — до працевлаштування.
Запрошуємо всіх бажаючих на онлайн або офлайн-зустрічі з нашою командою. Ми розповімо:
як подати заяву
які пільги мають ветерани та їх діти
як отримати компенсацію за навчання
які освітні програми найбільш актуальні для відбудови
Деталі програм:
www.Veterano.info
Напиши нам або залиш заявку на сайті:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
center@uvc.in.net
veterano@knuba.edu.ua
Керівник: Артем Гончаренко – +38 073 177 72 73
Разом будуємо майбутнє. Почни з освіти вже сьогодні!
Університети партнери-учасники:
• Київський національний університет будівництва і архітектури
• Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) — ключова установа, на базі якої створено навчально-реабілітаційний центр для ветеранів.
• Західноукраїнський національний університет
• Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
• Національний університет біоресурсів і природокористування України
• Дрогобицький національний педагогічний університет
• Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського
• Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
• Університет Менеджменту Освіти
*Під «безоплатним навчанням» мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців.
Важливо: вступ під час базової вступної кампанії в стандартних термінах.
